Нові права споживачів: правила інтернет-торгівлі змінять

В Україні необхідно змінити законодавство в області інтернет-торгівлі.

Про це на своїй фейсбук-сторінці написав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра.

Е-commerce далекий від ідеалу

Заступник міністра зазначив, що "дуже обережно" приступив до вивчення даного питання і відразу ж помітив "разючу різницю" між вітчизняними магазинами і марктетплейсамі в порівнянні з іноземними, а саме "відсутність достовірних даних про продавця".

"Про яку детінізацію, рівних умовах ведення бізнесу і справедливу чесну сплату податків взагалі можна говорити, якщо продавці - невідомі?" - задав заступник міністра риторичне питання.

Як приклад він навів особистий досвід покупок на Prom.ua - 13 покупок і "жодного разу продавець не позначений легальним назвою". Для порівняння Ігор Дядюра згадав Amazon, AliExpress і інші закордонні магазини - "всюди є юридичні реквізити".

За його словами, для "білого чесного бізнесу" немає ніяких проблем вказувати свої повні реквізити - це важко тільки для "тіньовиків".

У коментарі Ігор Дядюра зазначив, що ініціюватиме нормативні зміни з допомогою нового закону про захист прав споживачів.

Не все так погано

Керівник напрямку e-commerce інтернет-магазину Wellamart.ua Іван Братусь в коментарі зазначив, що законом про електронну комерцію вже регулюється сфера інтернет-торгівлі.

Багато розділів містять відсильний характер, фактично прирівнюючи електронну торгівлю з "наземної". Однак є і чітко регламентовані речі, наприклад, яка інформація повинна обов'язково надаватися стороною продавця.

Але це не регулюється, яким саме чином, як і коли.

"Чи є це проблемою? На мою суб'єктивну думку, наявність на сайті або де-небудь ще інформації про юрособу або ФОП, яке безпосередньо продає вам товар або послугу, не гарантує безпеки угоди для покупця. Ми живемо в цифровому світі з відкритими реєстрами фізичних і юридичних осіб, які не так важко отримати скан копії установчих документів, якщо захотіти ", - переконаний Братусь.

На захист маркетплейсів і їх продавців експерт зазначив, що перші вкладають ресурси в свою репутацію. Тому кожен продавець на таких майданчиках працює через договір як юрособа або ФОП.

Документи продавців перевіряються службами безпеки маркетплейсів. Якість послуг, що надаються контролюються на рівні внутрішніх стандартів і вимог. На деяких маркетплейсах наявність прикріплених документів навіть впливає на рейтинг продавця і ранжування його товарів.

Тому він запропонував свій перелік ознак, які гарантують покупцеві захист його прав:

• оплата онлайн на сайті;
• можливість отримати товар у відділенні поштового служби та оплатити там же;
• отримання фіскального чека.

"Якщо ви можете на тому чи іншому сайті здійснити онлайн оплату, це означає, що є установа, яка зобов'язана на вимогу фінмоніторингу перевірити всі документи продавця. Ви можете через банк відкликати платіж, звернутися до контролюючих органів у разі виникнення спірних ситуацій і від вас ніхто не сховається ", - змалював ситуацію представник Wellamart.ua.

Якщо покупець може отримати замовлення, перевірити якість товару і тільки потім оплатити його, то це теж дає деяку гарантію чесності продавця.

"І ви вже не будете платити за кота в мішку", - запевнив Іван Братусь.

Нормативний "глухий кут"

При наявності фіскального чека також можна бути повністю впевненим, що оплата "пройшла" через податкову. Перевірити справжність такого чека можна на сайті - це гарантує дотримання законодавства в сфері захисту прав споживачів.

За словами Братуся, на цьому "останньому моменті" є прогалина в законодавстві - велика проблема, яка унеможливлює видачу фіскальних чеків.

Покупець має право захищати свої інтереси і вибирати зручний для нього спосіб оплати і доставки. Але до сих пір незрозуміло, як бути з фіскальними чеками при оплаті замовлення у поштового оператора.

Продавець не може надати чек, так як покупець ще не здійснив оплату. Причому дата чека буде відрізнятися від фактичного отримання замовлення покупцем. Що, до речі, скорочує для останнього гарантований 14-денний термін на обмін або повернення.

Поштова служба також не може видавати фіскальні чеки за товари іншої юридичної особи. І саме вирішення цієї проблеми, впевнений Іван Братусь, має стати завданням для наших законодавців і податкової служби, яка до сих пір не надала роз'яснення з цього питання.

За його словами, кожен e-commerce проект зараз знаходиться в умовах, коли потрібно відповідати стандарту галузі.

Ці стандарти не обмежуються законодавством України. Багато доступні рекламні інструменти мають не українське коріння і функціонують відповідно до нормативної бази інших країн.

"Це змушує інтернет-магазини, які готові інвестувати в свій розвиток і збільшувати надходження до бюджету, відповідати більш суворим вимогам іноземних рекламних майданчиків і правилам обробки даних користувачів", - констатував керівник напрямку e-commerce Wellamart.ua.

Він також нагадав про закон про рекламу, який регулює де, коли і яким чином можна комунікувати зі своєю аудиторією.

Тому можна зробити висновок, що електронна комерція в 2021 році значно безпечніша і краще захищає від шахрайства нечистих на руку продавців у порівнянні з офлайн торгівлею.

Іван Братусь засумнівався, що анонсовані Мінекономіки законодавчі зміни "повністю виведуть електронну торгівлю з тіні". За його словами, це не вдасться хоча б тому, що є таке явище як контрабанда - "сірі" товари.

"Вони ввозяться офіційно, на них ціни значно нижче, так як їх собівартість не включає" розмитнення ". Тобто закон порушується ще до моменту продажу і такі продавці будуть існувати", - спрогнозував він.

Маркетплейси - поза законом

"Продавці відчайдушно шукають можливості розширювати свої ринки збуту, покупці - прагнуть купувати дешевше більш якісний товар без ризику для власних фінансів, здоров'я, нервів, з мінімальними тимчасовими витратами", - заявила UBR.ua Оксана Приходько, директор міжнародної неурядової організації "Європейська медіа платформа ".

За її словами, ще не так давно "електронні комерсанти" запорукою успіху свого бізнесу бачили створення "продає" сайту і використання всіх доступних засобів для його просування.

Спрацювала ця стратегія лише у небагатьох - в основному нішевих - продовця. Більшість інших комерсантів кинулися на різні "маркетплейси" - або на "електронні торгові майданчики".

"Чому в лапках? Тому, що жодного, ні іншого терміна в українському законодавстві поки ще немає", - констатувала Оксана Приходько.

Зате самі маркетплейси в Україні працюють на повну силу. Хто "в білу", хто "в чорну", хто "в сіру". Хто більш успішно, хто - менше.

Багато українських маркетплейси намагаються копіювати бізнес-моделі своїх американо-азіатських конкурентів. Природно, ігноруючи "тонкощі азіатських і американських технологій". А саме: подача маркетплейсу повної інформації про себе як про продавця, обов'язковий внесок до страхового фонду (для відшкодування можливих збитків покупця), обов'язкові комунікації з податковими (і будь-якими іншими) службами.

Зі свого досвіду Оксана Приходько поділилася спостереженнями, що, замовляючи на Rozetka або Facebook якийсь товар, ніколи не знає, кому доведеться платити - юрособі або фізособі. В останньому випадку при використанні кредитки доводилося платити "страшні відсотки".

В одному з найбільших маркетплейсов України Prom.ua нам відповіли, що зможуть прокоментувати ініціативу Мінекономіки протягом декількох днів.

Джерело: UBR